Аналіз крові: натрій

Натрій - елемент, що має вирішальне значення для підтримки нормального розподілу води та осмотичного тиску в організмі. Крім цього, він бере участь у контролі показників артеріального тиску і в механізмах функціонування нервів і м'язів. Більша частина натрію (близько 85%) знаходиться в розчиненому вигляді в крові та лімфатичній рідині, і його концентрація суворо регулюється численними механізмами, у тому числі дією гормону альдостерону, що виробляється наднирниками.
Невелика кількість натрію втрачається через шкіру з потом. Надходження натрію в організм відбувається з їжею, переважно у вигляді кухонної солі. Часто споживання натрію перевищує потреби, що призводить до серйозного ризику підвищення артеріального тиску. Ця дія частково врівноважується калієм.
Які нормальні показники натрію?
Нормальні значення 135-145 ммоль /л. Оцінка концентрації натрію у крові має сенс разом із концентрацією інших електролітів (калій, магній, кальцій, фосфати, бікарбонати тощо). Це важливо знати не тільки для встановлення діагнозу, але й для отримання більш точного уявлення про стан пацієнта. Також цей тест може бути корисним для контролю доцільності терапії діуретиками. Оцінити ваші показники натрію можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус».
Високий рівень натрію (гіпернатріємія)
Концентрація натрію в крові, що перевищує норму, називається гіпернатріємією і часто є наслідком надмірної втрати рідин організму. Це може бути пов'язано з надлишком кальцію та дефіцитом калію. Інші можливі причини включають: зниження вироблення антидіуретичного гормону (АДГ) або зниження чутливості до його дії (як відбувається, наприклад, при нецукровому діабеті), гіперальдостеронізм, синдром Кушинга, діабетичний кетоацидоз, побічні ефекти від ліків (кортикостероїдів, протизапальних засобів, таких як ібупрофен або напроксен).
Часто недооцінюється ситуація, за якої відбувається надмірне споживання натрію (кухонної солі) без адекватного та відповідного споживання рідини.
Коли концентрація натрію особливо висока, у пацієнта можуть виникнути спрага, плутанина свідомості, дратівливість, судоми, кома і смерть.
Низький рівень натрію (гіпонатріємія)
Гіпонатріємія є наслідком зниження споживання натрію, зазвичай спричиненим блюванням, діареєю, надмірним потовиділенням, надмірним виділенням із сечею, помилками у застосуванні діуретиків, первинним або вторинним дефіцитом альдостерону. Це також може статися у разі нефротичного синдрому, гіпопротеїнемії, хронічної серцевої недостатності.
Ознакою розвитку гіпонатріємії є надмірна спрага, яка змушує пити надмірну кількість води, що, як наслідок, викликає неконтрольоване зниження концентрації натрію. Іноді це відбувається під час тривалих забігів, коли за короткий час споживається надмірна кількість води.
При надто низькому рівні натрію в крові спостерігається надмірне надходження води до клітин, що збільшує їх об’єм; це особливо небезпечно на церебральному рівні, оскільки через кістки черепа мозок практично не має мобільного простору. Таким чином, симптоми гіпонатріємії є проявом прогресуючого набряку головного мозку і, залежно від тяжкості, можуть включати: нудоту та/або блювання, головний біль, плутанину свідомості, судоми, низький кров'яний тиск, судоми, кому та смерть.
Лікування залежить від причини та тяжкості стану: у легших випадках необхідно зменшити споживання води або змінити терапію діуретиками, або вжити більш невідкладних заходів, наприклад, введення сольових розчинів (що містять натрій) внутрішньовенно.