Аналіз крові: про що "говорять" нейтрофіли?

Нейтрофіли є найпоширенішими лейкоцитами у крові. Основна їх характеристика - сегментована форма ядра, що складається з 3 - 5 часток, з'єднаних тонкими перемичками нуклеїнового матеріалу. Число часток збільшується з віком клітини. Як тільки вона потрапляє в кров, то має лише дві частки, які в «старості» можуть досягати п'яти.
Що роблять нейтрофіли?
Вироблені в кістковому мозку, як і всі інші клітини крові, нейтрофіли мають помітну фагову активність, яка дозволяє їм знищувати від п'яти до двадцяти бактерій протягом свого життя (яка в середньому триває один-два дні).
Ця дія, подібно до дії тканинних макрофагів, відбувається переважно на рівні крові. Якщо виникне така необхідність, нейтрофіли, як і раніше, здатні мігрувати у позасудинні ділянки, пошкоджені або уражені інфекцією. Перетравлення клітинних чи молекулярних антигенів відбувається з допомогою вивільнення спеціальних літичних ферментів. Тому не випадково, що основними лейкоцитами, що розпадаються, виявленими в гнійному біоматеріалі, є нейтрофіли.
За що відповідають нейтрофіли?
Крім перетравлення мікроорганізмів, старіючих, інфікованих або трансформованих клітин, нейтрофіли виділяють певні хімічні речовини, у тому числі пірогени (відповідальні за лихоманку) та хімічні медіатори запальної реакції. Самі нейтрофіли завдяки своїй вираженій амебоїдній активності під дією ряду клітинних факторів переміщуються до місця запалення.
Навіщо потрібен нейтрофільний аналіз?
Нейтрофільний аналіз є частиною загального аналізу крові з підрахунком лейкоцитів, що проводиться у рамках планових досліджень з метою оцінки стану здоров'я пацієнта. Підрахунок та морфологічний аналіз нейтрофілів допомагають у діагностиці певних станів, таких як: інфекції, спричинені бактеріями, вірусами, грибками чи паразитами; запалення; алергії; новоутворення; аутоімунні захворювання, лікарські чи хімічні отруєння тощо. Оцінка нейтрофілів також дозволяє стежити за прогресуванням конкретних патологій.
Які нормальні значення нейтрофілів?
У нормі нейтрофіли складають 40-75% ядровмісних клітин периферичної крові. Значення, що виходять за межі діапазону – від 1500 до 7000 на кубічний міліметр (мм3) – слід вважати аномальними. Здати нейтрофільний аналіз можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус».
За наявності зниженої кількості нейтрофілів у крові говорять про нейтропенію. Причиною може бути генетичне або набуте захворювання, наприклад апластична анемія або деякі інфекції. Нейтропенія може бути побічним ефектом деяких ліків, особливо при хіміотерапії раку. Коли нейтрофілів мало, організм більш сприйнятливий до інфекцій.
Ступені нейтропенії: легка нейтропенія (1000-1500/мм3); помірна нейтропенія (500-1000/мм3); тяжка нейтропенія (<500 мм3).
Нейтрофілія – найчастіша форма лейкоцитозу. Збільшення числа циркулюючих нейтрофілів може залежати від первинних змін (викликаних генетичними мутаціями, як, наприклад, при мієлопроліферативних патологіях) та вторинних.
Основними набутими причинами нейтрофілії є бактеріальні інфекції. Високе значення нейтрофілів можна виявити також при некрозах та ушкодженнях тканин (опіки, травми та ін.), Отруєння і в післяопераційному періоді. Нейтропенія може залежати від багатьох причин, таких як, наприклад, захворювання крові, дефіцит вітамінів, вплив токсичних речовин, застосування певних ліків та імунні реакції. Існують також сімейні форми, - пов'язані з генетичними змінами, та ідіопатичні форми – причина яких невідома.