Антитіла до пероксидази щитовидної залози (АТПО)

За нормальних умов антитіла — це білки, що виробляються нашою імунною системою для захисту від зовнішніх загроз, таких як, наприклад, інфекції. Однак у деяких випадках виробляються аутоантитіла, тобто антитіла, спрямовані проти здорових частин нашого організму. Це якраз випадок антипероксидазних антитіл (також званих антитілами анти-ТПО), тобто аутоантитіл, спрямованих проти тиреопероксидази.
Тиреопероксидаза (ТПО) - це високомолекулярний глікопротеїн, що знаходиться всередині фолікулярних клітин щитовидної залози. Це важливий фермент для багатьох видів діяльності щитовидної залози, зокрема у виробництві гормонів з йоду. Наявність антипероксидазних антитіл, що визначається за допомогою простого аналізу крові, дозволяє діагностувати порушення функції щитовидної залози, спричинене аутоімунними факторами.
Які нормальні значення?
Антипероксидазні антитіла  дорівнюють 0-35 МО/мл у жінок і 0-35 МО/мл у чоловіків. Рівні антипероксидазних антитіл вимірюються зазвичай разом з іншими аутоантитілами, такими як антитіла до тиреоглобуліну та антитіла до рецептора ТТГ. Це необхідно для того, щоб виключити наявність порушення функції щитовидної залози, пов'язаного з виробленням аутоантитіл, помилково спрямованих проти тиреопероксидази. Ці антитіла можуть бути причиною деяких патологій щитовидної залози, наприклад, таких як аутоімунний тиреоїдит.
В результаті дослідження, при якому протягом 20 років спостерігалися пацієнти з дисфункцією щитовидної залози, англійські вчені дійшли висновку, що один із основних факторів ризику розвитку зміни функції щитовидної залози пов'язаний саме з наявністю високого значення антипероксидазних антитіл. Фактично антитіла до антипероксидази присутні у 70-90% пацієнтів з хворобою Базедова-Грейвса, у 90-99% пацієнтів з тиреоїдитом Хашимото, а також виявляються у випадках карциноми щитовидної залози. Зокрема, виявлення антитіл до антипероксидази у пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом, тобто у яких не проявляються симптоми, є фактором ризику розвитку симптоматичного гіпотиреозу у майбутньому.
Негативний тест на антитіла до антипероксидази вказує на відсутність аутоімунної дисфункції щитовидної залози. Однак слід зазначити, що у деяких пацієнтів, які навіть страждають на аутоімунне захворювання щитовидної залози, первинний тест на антитіла до пероксидази може виявитися негативним, і з цієї причини тест повторюють через деякий час.
Високі значення можуть бути виявлені у разі аутоімунних захворювань щитовидної залози, таких як: хвороба Базедова-Грейвса; тиреоїдит Хашимото. Слабо або помірно високі значення можуть бути виявлені у разі раку щитовидної залози; ревматоїдного артриту; перніціозної анемії; синдрому Шегрена; цукрового діабету І типу; атрофічного гастриту; хвороби Аддісона; мікседеми.
Якщо у вагітної жінки виявлено високе значення антитіл до антипероксидази, краще негайно втрутитися, оскільки ця аномалія може корелювати з високим ризиком дисфункції щитовидної залози у майбутньої дитини; викидня; прееклампсії; передчасних пологів; невдачі процедури запліднення за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Тест може бути корисним для вагітних жінок, у яких історія хвороби обтяжена повторними викиднями.
Які чинники впливають на тест? Приблизно у 10% здорових людей спостерігається високий рівень антитіл до пероксидази. Цей відсоток особливо збільшується у жінок або людей похилого віку. Хоча це не вказує на поточне захворювання щитовидної залози, але все ж таки є фактором ризику, і з цієї причини мають сенс періодичні перевірки. Здати аналіз крові на антитіла до пероксидази щитовидної залози (АТПО) можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус». Інші фактори, які можуть вплинути на тест, — це використання полівітамінних продуктів або добавок на основі біотину незадовго до тесту.