Дивертикульоз кишківника

               Дивертикульоз кишківника - одне з найпоширеніших захворювань шлунково-кишкового тракту в промислово розвинених країнах, що характеризується наявністю дивертикул. Самі дивертикули - це випинання, що утворюються вздовж кишкової стінки. Вони схожі на невеликі мішечки слизової та підслизової оболонок. Розміри дивертикулів варіюють від горошини до горіха. Крім того, вони можуть бути поодинокими і множинними.
              Давайте зупинимося докладніше на причинах формування дивертикулів. Перш за все, існують анатомічні передумови, за якими випинання утворюються в товстому кишечнику. Кровоносні судини пронизують всю товщу кишкової стінки, створюючи ділянки з меншим опором. У тих точках, де кишкова стінка слабкіша, формування дивертикула більш імовірне. Також важливим фактором є підвищений тиск в просвіті кишечника. Це визначає, в кінцевому рахунку, здуття стінки товстої кишки, полегшуючи появу випинання. Природно, кишковий тиск збільшується зі збільшенням внутрішнього вмісту кишечника. З цієї причини захворювання пов'язане з запорами. У свою чергу тривалий застій калу пов'язаний з дієтою з низьким вмістом рідини і харчових волокон. Волокна, насправді, стимулюють моторику кишечника, роблять стілець м'якше, полегшуючи транзит фекалій і знижуючи кишковий тиск.
              У людини, раціон якої бідний волокнами, кал зазвичай твердий і компактний, отже, стінки кишечника повинні сильніше скорочуватися, щоб вигнати його. Відповідно це веде до підвищення кишкового тиску.
              Крім запору, дивертикульозу сприяє генетична схильність і ожиріння. Захворюваність прогресує з віком, досить часто зустрічається у пацієнтів старше 60 років.
Провідною ланкою в терапії та профілактики цього захворювання є правильна дієта, багата харчовими волокнами.
              Симптоми
              Найбільш типові ознаки дивертикульозу складаються з періодичного болю спастичного характеру з локалізацією зліва або в нижній частині живота. Больові відчуття вщухають самостійно і посилюються після їжі. Іноді виникають больові напади, що нагадують апендицит. Крім основних симптомів дивертикульозу, розвиваються і загальні прояви хвороби:
•    почуття неповної дефекації;
•    помилкові позиви на дефекацію;
•    запори;
•    слизові кишкові виділення;
•    кров в калі.
Дивертикули мають часту тенденцію до запальних станів, коли в них накопичуються залишки їжі або застоюються фекальні маси. Залишаючись в «пастці» тривалий час цей матеріал стає родючим грунтом для деяких бактерій, які зазвичай заселяють кишечник, не створюючи проблем. Однак подальший надмірний ріст цих мікроорганізмів стає патологічним. Випинання запалюються, викликаючи дивертикуліт. Даний стан проявляється болем у животі, лихоманкою, нудотою, судомами і кровотечею. Можливі ускладнення у вигляді абсцесів, кишкової непрохідності або перфорацій. Згідно зі статистичними даними, запалення дивертикулу зустрічається в 25% випадків дивертикульозу.
         Онкологічні ризики і діагностика
         Ті, хто страждає дивертикульозом, піддаються набагато більшому ризику раку товстої кишки, ніж здорові люди. Обидва захворювання мають загальні фактори ризику, такі як дієта і спосіб життя. Ранні симптоми раку товстої кишки такі ж як при дивертикуліті, що уповільнює діагностику першого. Пацієнт може не надати значення тривожним ознакам, типовим для онкології, (наприклад, кровотечі).
        Оскільки дивертикульоз - типове захворювання товстої кишки, ендоскопія є найкращим діагностичним тестом, але не єдиним. Має сенс здати аналіз калу на приховану кров і аналіз крові - на раково-ембріональний антиген. Пройти дані тести можна в будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус» . Ціна визначення раково-ембріонального антигену на сьогодні - 165 грн, термін виконання аналізу - 1 день.