Эхинокок
Привівши у дім собаку, мало хто із новоспечених господарів замислюється про те, які «сюрпризи» можуть його чекати. Маються на увазі не ті приємні клопоти, які дарує нам спілкування з чотириногим другом. Поговоримо сьогодні про можливі проблеми. Одна із них ехінококоз - інфекційне захворювання, яке викликається паразитичними личинками різних видів стрічкових гельмінтів, що належать до роду ехінокока. Головними збудниками ехінококозу є Echinococcus granulosus і E. multilocularis.
Echinococcus granulosus широко поширений у сільській місцевості. Цикл цього паразита, відповідального за ехінококоз, підтримується у природі між псів (остаточні господарі) і різного виду тваринами - вівцями, козами, кіньми, великою рогатою худобою і ін. (проміжні господарі). Echinococcus multilocularis частіше зустрічається серед лисиць та дрібних диких гризунів.
Основним джерелом випадкового зараження людини ехікококком є хворі собаки: яйця паразита можуть перебувати на шерсті тварин або у їх фекаліях. Таким чином, людина може заразитися, приймаючи забруднену яйцями гельмінта воду або їжу, завдяки тісному контакту з носієм ехінокока - собакою.
Після проковтування яйця ехінокока потрапляють в кишечник і перетворюються у личинки. Звідти, через стінку кишечника, личинки мігрують по лімфатичній системі або портальній вені в печінку або легені (рідше - головний мозок, кістки та інші органи).
На самому початку хвороби присутність паразита викликає утворення запальної гранульоми, яка повільно еволюціонує в цисти або утвори значних розмірів. Личинки E. granulosus здатні до утворення кістозних уражень з рідинним вмістом (кістозний ехінококоз). Ураження E. multilocularis характеризується утворенням локально інвазивної губчастої маси.
Симптоматика ехінококозу сильно залежить від органу, ураженого паразитом. Найбільш поширеними ознаками захворювання є: розлади шлунково-кишкового тракту, болі у верхній частині живота, набряки, підвищення внутрішньочерепного тиску, кропив'янка, блювання.
Якщо у пацієнта кісти ехінокока локалізувалися в легенях, то може виникати кашель, біль у грудях, кровохаркання, задишка. Кісти печінки викликають жовтяницю, холезтаз і портальну гіпертензію. Якщо кісти розвиваються в кістках, то це часто веде до спонтанних переломів, а церебральна локалізація визначає неврологічні симптоми.
При ехінококозі часто спостерігаються симптоми алергічного типу: висип, свербіж, астматичний напад, набряк гортані, тяжкі анафілактичні реакції.
Діагностика ехінококозу грунтується на рентгенографічних даних грудної клітини, МРТ, ультразвукового дослідження. А також на аналізі кістозних рідин і серологічних тестах для виявлення антитіл проти паразита в крові. Ціна паразитарних досліджень в лабораторії «Лакмус» (визначення антитіл Ig G до ехінококу, а також токсокари, трихінели і опісторху) становить на сьогодні 410 грн.
Лікування ехінококозу включає в себе хірургічне видалення кіст за допомогою лапароскопії. Препарати похідні бензимідазолу (наприклад, альбендазол) можуть пригнічувати ріст гельмінтів. Вони застосовуються для запобігання метастатичних інфекцій.
Профілактика ехінококозу полягає, перш за все, в тому, щоб убезпечити свого улюбленця від можливого зараження. Для цього дуже важливо не допускати згодовування тварині сирих нутрощів та м'яса, які не пройшли санітарного контролю, а також м'яса диких тварин. Існує висока ймовірність того, що ці продукти заражені ехінококом.
Пам'ятайте, що для розвитку дорослого черва, ехінокок повинен потрапити саме в кишечник собаки, і тоді домашній улюбленець перетворюється на джерело серйозних неприємностей. Не допускайте того, щоб ваш песик валявся в випорожненнях інших тварин, контактував з незнайомими і бездомними собаками. Будьте уважні до здоров'я і поведінки свого улюбленця, цим ви захистите себе і свою сім'ю.