Коагуляційні проби: навіщо потрібні?

Коли відбувається пошкодження кровоносної судини, організм негайно активується, щоб контролювати та обмежувати крововтрату за допомогою складних фізіологічних процесів, які разом називаються гемостазом. Коагуляційні проби потрібні для оцінки гемостазу, здати їх можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус». Про те, які саме показники входять до складу проб, і йтиметься у цій статті.
Тромбоцити є фрагментами клітин, які відіграють фундаментальну роль у зупинці кровотечі після пошкодження кровоносної судини. Кількість циркулюючих тромбоцитів оцінюється за допомогою загального аналізу крові. Їхня функція дуже важлива як для формування першої тимчасової пробки в місці ураження, так і для процесу утворення тромбу, що призведе до остаточної зупинки кровотечі.
Нормальна кількість тромбоцитів коливається від 150000 до 450000 тромбоцитів на мікролітр крові. Коли кількість тромбоцитів перевищує 450000, це називається тромбоцитозом, а коли вона менша 150000, говорять про тромбоцитопенію. Якщо кількість тромбоцитів занадто велика і зберігається протягом тривалого часу, хворий наражається на ризик розвитку тромботичних ускладнень (тромбоз). Навпаки, коли тромбоцити дуже низькі, виникає схильність до кровотеч.   
Згортання крові - це послідовний процес, що включає взаємодію численних компонентів крові, які називаються факторами згортання крові. Існує 13 найважливіших чинників згортання крові, кожному з яких присвоєно римський номер від I до XIII.
Протромбіновий час (ПВ) – тест для оцінки процесів згортання крові. Протромбін є одним із факторів зсідання крові, він також відомий як фактор II і виробляється печінкою. Протромбіновий час виражає час, необхідний для утворення згустку фібрину. Щоб мати можливість його виміряти, до зразка додаються певні антикоагулянти, такі як цитрат кальцію та тканинний тромбопластин. У багатьох випадках протромбіновий час виражається за допомогою індексу, званого МНВ (міжнародне нормалізоване відношення). У нормі середній інтервал часу для зсідання крові становить близько 10-13 секунд. Більше значення свідчить про те, що для згортання крові потрібно більше часу, ніж зазвичай. Час, менший за цей інтервал, означає, що згустки крові утворюються швидше, ніж зазвичай. Якщо використовувати МНВ, нормальні значення перебувають у межах від 0,9 до 1,3. Занадто високий протромбіновий час може вказувати на прийом препаратів для розрідження крові, таких як, наприклад, кумадин (варфарин); проблеми з печінкою; недостатній рівень білків, що викликають згортання крові; дефіцит вітаміну К.
Однак якщо протромбіновий час занадто низький, це може бути пов'язане з: надмірним споживанням вітаміну К, прийомом препаратів, що містять естроген, нефротичним синдромом.
Фібриноген, також відомий як фактор зсідання крові I, являє собою важливий білок, що виробляється печінкою і необхідний для правильного утворення тромбу. Його вважають білком гострої фази, тобто його рівень у крові збільшується у відповідь на системне запалення та пошкодження тканин. Значення фібриногену в крові, отримані при загальному аналізі венозної крові, можуть змінюватись в залежності від віку та статі.
Нормальне значення фібриногену зазвичай становить від 200 мг до 400 мг/дл. Високі значення фібриногену можуть бути пов'язані з: інфекціями та запаленнями, ожирінням, ревматоїдним артритом, нефротичним синдромом, інфарктом міокарда, вагітністю.
Низькі показники фібриногену можуть говорити про: хвороби печінки, недоїдання, пухлинні процеси, спадкові або вроджені порушення згортання крові та схильність до кровотеч.