Загальний білок крові: про що свідчать показники?

Вимірювання загального білка в крові дозволяє дізнатися концентрацію білків у кровотоку, незалежно від їхньої природи. Цей тест може використовуватись, наприклад, у контексті діагностики чи моніторингу: захворювань нирок; захворювання печінки; недоїдання (через неправильне харчування або внаслідок серйозного порушення всмоктування поживних речовин і, зокрема, білків із їжі). У всіх випадках показники білка будуть низькими. Високі значення можуть вказувати на просте зневоднення або набагато рідше, - на певну форму пухлини. Однак важливо пам'ятати, що рівні білка крові самі по собі ніколи не дозволяють поставити будь-який діагноз. Здати аналіз крові на загальний білок можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус».
Основні типи білків крові
У крові є два основні типи білків: альбуміни та глобуліни. Альбуміни найбільш значущі за кількістю (близько 60%), крім іншого, беруть участь у транспортуванні гормонів, вітамінів та інших важливих речовин у всьому організмі. Вони виробляються у печінці. Деякі глобуліни, (включаючи імуноглобуліни або антитіла), також виробляються печінкою, але інші – імунною системою, у лімфатичних вузлах, селезінці та кістковому мозку.
Кому призначають аналіз?
Призначення аналізу на білки крові на додаток до тестів планового огляду, може бути доцільним у разі наявності ознак, що вказують на захворювання печінки та нирок, або як скринінг у пацієнтів, які через певні фактори ризику схильні до таких хвороб як діабет, гіпертонія.
У деяких випадках також призначається тест, який порівнює кількість альбуміну в крові з кількістю глобулінів (співвідношення альбумін/глобулін, або А /Г).
Показники білків крові
Референтні значення зазвичай становлять від 6,3 до 7,9 г/дл. Загальна концентрація білка може бути трохи знижена (на 0,4-0,8 мг/ дл ), якщо зразок береться у пацієнта в положенні лежачи. Значну зміну концентрації білків у крові можна загалом відстежити з двох причин: зміна у плазмі води (тобто обсягу крові) і зміна концентрації одного чи кількох розчинених білків.
Кількість загальних білків у крові нижче за референтний діапазон зазвичай відображає низьку концентрацію альбуміну, білка, який присутній найбільшою мірою. Це може бути наслідком: зниження вироблення білка печінкою або підвищеним виведенням його із сечею; недоїдання; синдрому мальабсорбції – розладу, при якому тонкий кишечник не може засвоювати поживні речовини, що надходять з їжею, (наприклад, у разі целіакії та хвороби Крона); гострих інфекцій, рідше - імунодефіциту.
Концентрації білків вище референтного діапазону виявляються при пухлинах, відповідальних за надмірну продукцію аномальних антитіл: множинна мієлома, лімфома Ходжкіна, лейкемія.
Чинники, які можуть спричинити збільшення концентрації, також включають:
•    зневоднення;
•    хворобу Аддісона;
•    діабетичний ацидоз;
•    запалення та інфекції, як частина нормальної реакції імунної системи, ВІЛ та гепатит B/C.
Помірне збільшення значень зазвичай спостерігається під час вагітності.
Співвідношення альбумін/глобулін та інші фактори
Оцінка співвідношення між альбуміном та глобуліном може надати додаткові відомості про походження змін. Низьке співвідношення A/G: множинна мієлома, аутоімунне захворювання, таке як вовчак; нефротичний синдром. Високе співвідношення A/G: деякі генетичні захворювання; лейкемія.
Серед препаратів, які можуть впливати на циркулюючі значення, основними є стероїдні препарати, такі як протизаплідні засоби та кортизон, Важливо знати, що дієта з високим вмістом білка не впливає на показники білків у укрові.