Тест на ВПЛ: що це таке та для чого проводиться?

Тест на ВПЛ – це дослідження, спрямоване на виявлення інфекцій, викликаних вірусом папіломи людини. ВПЛ грає вирішальну роль у розвитку та прогресуванні раку шийки матки. Раннє виявлення патології за допомогою Пап-тесту або тесту на ВПЛ дозволяє ретельніше спостерігати за пацієнткою, щоб втрутитися до того, як вірус призведе до розвитку онкології.
Якщо традиційний Пап-тест заснований на мікроскопічному дослідженні епітеліальних клітин, взятих з шийки матки, то молекулярна діагностика заснована на пошуку ДНК або специфічних вірусних білків безпосередньо в цих клітинах.
Позитивний тест – що це означає?
 Під час молекулярного дослідження лабораторія безпосередньо ідентифікує інфекцію, досліджуючи генетичний матеріал вірусу. Можна, наприклад, встановити, який генотип ВПЛ заразив клітини шийки матки пацієнтки. Це дуже важливий аспект, оскільки відомо, що деякі вірусні серотипи зв’язані сильніше з раком шийки матки, насамперед ВПЛ 16 та ВПЛ 18, які відповідальні за 70% онкології. Інші генотипи ВПЛ, зокрема 6 та 11 (найпоширеніші), становлять дуже низький ризик переродження в рак. Це, по суті, генотипи, що беруть участь в утворенні гострих кондилом.
Не маючи можливості протестувати та ідентифікувати усі більш ніж 100 науково виділених серотипів вірусу папіломи, тест на ВПЛ фокусується на дослідженні найбільш поширених генотипів ВПЛ високого ризику (HR-HPV).
Пап-тест і тест на ВПЛ є скринінговими тестами, які не мають діагностичного значення. Пацієнт із позитивним Пап-тестом не повинен надто непокоїтися. Це можна вважати простим запрошенням до проведення подальших досліджень. І навпаки, у жінок з негативним результатом тесту, ймовірно, немає і найближчим часом не буде ризику онкології.
Слід знати, що інфекція, спричинена вірусом папіломи, особливо у молодих жінок, часто має тенденцію спонтанно регресувати, не залишаючи наслідків, тому має доброякісний і минущий характер. Однак із віком збільшується ймовірність того, що інфекція вже була присутня протягом тривалого часу і зараз перебуває у хронічній формі, яку складно лікувати.
Що стосується використання тесту на ВПЛ як основного інструменту скринінгу для заміни Пап-тесту, можна обґрунтовано заявити, що пошук ВПЛ високого онкогенного ризику (HR-HPV) має більшу чутливість, ніж Пап-тест, але обтяжений меншою специфічністю, особливо у молодих жінок.
У жінок старших 30 років тест на ВПЛ набуває специфічності і тому може використовуватися як первинний скринінговий метод, починаючи з 35 років. При цьому цитологічне дослідження (Пап-тест) проводиться тільки у разі позитивного результату тесту на ВПЛ.
Як підготуватись?
При здачі тесту пацієнтці необхідно дотримуватись наступних правил: проходити тест на ВПЛ як мінімум за 5 днів до менструації або як мінімум за 5 днів після її закінчення. Утримуватись від статевих контактів протягом як мінімум двох днів до тесту, уникати застосування вагінальних кремів та суппозиторіїв за 5 днів до дослідження.
Як часто проходити тестування?
Починаючи з 25 років, бажано проходити Пап-тест  раз у 3 роки. У жінок віком до 30 років, у яких спостерігаються аномальні результати Пап-тесту, такі як «атипові плоскі клітини невизначеної природи», можна використовувати тест на ВПЛ як подальше дослідження для моніторингу розвитку ситуації.
У жінок старше 35 років спільне виконання цитологічного дослідження та тесту на ВПЛ показано у разі позитивного результату ПАП-тесту (або навпаки). Якщо вибрано Пап-тест як метод скринінгу, у разі негативного результату та за відсутності додаткових факторів ризику (ВІЛ, сексуальна розбещеність, попередня історія раку шийки матки, куріння), дослідження слід повторювати раз на три роки.