Високі лімфоцити: чи варто турбуватися?
Лімфоцити є лейкоцитами, що відповідають за імунний захист організму. Надлишок лімфоцитів може бути сигналом основного запального процесу або інших серйозніших патологій, але не тільки. Лімфоцити становлять близько 20-40% лейкоцитів і перебувають у крові та лімфатичній системі. Вони диференціюються з лімфоїдних стовбурових клітин у кістковому мозку.
Після виявлення лімфоцитозу, залежно від ознак та симптомів, наявних у пацієнта, лікар призначає інші спеціальні тести, щоб краще зрозуміти причину цієї зміни.
Це можуть бути:
• культуральне дослідження (наприклад, посів сечі, мокротиння, калу, крові);
• тестування на вірусні інфекції;
• тести з метою оцінки можливої наявності аутоімунних захворювань;
• біопсія кісткового мозку.
Показники лімфоцитів
Нормальні відсоткові значення: 20-40%. Абсолютні значення кубічний міліметр: 1500-5000/мм3 = 1,5-5x109/л. У разі кількості нижче цього діапазону ми говоримо про лімфопенію, тоді як у разі більш високих значень ми маємо лімфоцитоз.
Ці стани – важливі ознаки зміни стану здоров'я пацієнта. Однак бувають ситуації, за яких цілком нормально і фізіологічно мати високі лімфоцити, як, наприклад, під час менструації, у клімактеричному періоді та за станів недоїдання. Коли ви переживаєте, то в період дуже сильного стресу можна виявити збільшення циркулюючих лімфоцитів. Навіть у дітей і людей похилого віку може бути схильність до високих лімфоцитів.
Як і інші гематологічні параметри, діапазон норми може змінюватись в залежності від віку, статі та обладнання, що використовується в лабораторії . Результати аналізів має оцінювати лікар, який знає ваш анамнез.
Які причини?
Найбільш частими причинами підвищення лімфоцитів є посилений синтез у зв'язку з вірусною або бактеріальною інфекцією; захворювання кісткового мозку, що викликають надвиробництво лімфоцитів; реакція організму на прийом деяких ліків.
Які захворювання пов'язані із високими лімфоцитами? Це часто буває ознакою гострих станів (кашлюк, епідемічний паротит, мононуклеоз, кір, грип, вітряна віспа, вірусний гепатит, цитомегаловірусна інфекція) або хронічних (герпес, туберкульоз, вторинний або вроджений бруцельоз). Лімфоцитоз також може бути сигналом таких інфекцій як токсоплазмоз, трипаносомоз, а також тиреотоксикоз, хвороби Аддісона , ревматичних захворювань, включаючи хворобу Крона та виразковий коліт.
Інші причини: аутоімунні захворювання, наприклад, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак і васкуліт; нещодавня фізична травма; лімфома; спленектомія та спленомегалія. Виражений лімфоцитоз, пов'язаний з наявністю незрілих та атипових елементів у кровотоку, присутній при деяких злоякісних новоутвореннях крові.
Що робити?
Здати діагностичні тести можна у будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус». Лейкоцитоз спочатку виявляють по загальному аналізу крові. Щоб отримати додаткові діагностичні дані необхідно провести диференціальний підрахунок лейкоцитів. Крім того, це обстеження дозволяє відстежувати прогресування патологій та оцінювати реакцію на специфічне лікування.
Лейкоцитарна формула вимірює кількість усіх лімфоцитів разом, тому їх не розрізняє. Інші спеціалізовані тести, включаючи типування лімфоцитів, повинні бути виконані, щоб встановити, які популяції залучені в даний стан. Якщо зростання досліджуваної субпопуляції лімфоцитів зберігається, необхідні подальші тести для визначення точної причини і розробки подальшого плану лікування.