Високий і низький рівень базофілів: які причини?

Базофіли — це субпопуляція лейкоцитів, що відіграють важливу роль в імунному захисті організму. Поряд із нейтрофілами та еозинофілами, вони належать до групи гранулоцитів. На відміну від інших типів білих кров’яних клітин, базофіли присутні в невеликій кількості та становлять приблизно 1% від загальної кількості лейкоцитів. Під час мікроскопічного дослідження базофіли демонструють великі гранули та зазвичай дводольне ядро.
Для чого потрібні базофіли?
Їхня функція полягає в тому, щоб разом з іншими клітинами крові забезпечувати правильну імунну відповідь. Базофіли розвиваються в кістковому мозку зі стовбурових клітин. Із них формуються все більш диференційовані клітинні лінії, доки не утворяться базофільні гранулоцити.
Після завершення процесу диференціації та дозрівання базофіли потрапляють у кровотік і досягають периферичних тканин. Досягнувши місця призначення, за потреби вони піддаються дегрануляції — процесу розпаду, внаслідок якого вивільняються гранули, що містяться в них. Цей процес призводить до синтезу й поширення прозапальних речовин та імунологічних медіаторів, які посилюють імунну відповідь і залучають інші клітини крові.
Основними вивільненими запальними медіаторами є гістамін, серотонін і брадикінін. Вивільнення цих молекул забезпечує більший приплив крові до ураженої ділянки. У результаті уражена ділянка тіла виглядає почервонілою, набряклою. Базофіли відіграють вирішальну роль у модулюванні запальної реакції, особливо під час алергічних реакцій.
Вони також мають важливе значення в боротьбі з інфекціями, особливо з тими, збудниками яких є паразити. Кількість базофілів — один із параметрів, що оцінюється у стандартному загальному аналізі крові.
Про що свідчить аналіз?
Нормальні значення: 10–100 базофільних одиниць на мкл, 0,5–1% лейкоцитів.
Базофілія — збільшення кількості базофілів  рідко спостерігається за відсутності інших гематологічних змін. Найпоширенішими патологічними станами, пов’язаними з базофілією крові, є: лейкемія; мієлопроліферативні захворювання; інфекції; астма; виразковий коліт; ревматоїдний артрит; гіпотиреоз.
Стани, за яких концентрація базофілів у крові знижена, називаються базопенією. Зниження кількості базофілів може спостерігатися при: реакціях гіперчутливості; застосуванні кортикостероїдів; гіпертиреозі та лікуванні гормонами щитоподібної залози; вагітності; стресі. Також висловлювалося припущення, що підрахунок базофілів може слугувати індикатором овуляції.
Під час вагітності або після неї може спостерігатися фізіологічне зниження рівня базофілів порівняно з референтним порогом.
Коли призначається аналіз?
Аналіз на базофіли може бути призначений лікарем у таких випадках: як рутинний аналіз у межах загальної оцінки стану здоров’я пацієнта; як діагностичний або контрольний аналіз при гематологічних захворюваннях; для оцінки ймовірних новоутворень кісткового мозку; у разі підозри на інфекцію.
Супутні аналізи
Під час оцінки рівня базофілів завжди доцільно також оцінювати інші типи лейкоцитів. У більшості випадків зміни базофілів ніколи не бувають ізольованими, а відбуваються у поєднанні з більш значними змінами кількості лейкоцитів. У будь-якому разі важливо, щоб результати аналізу були оцінені вашим лікарем, який, знаючи історію хвороби пацієнта, зможе найкраще інтерпретувати дані лабораторії «Лакмус».
Чи потрібна підготовка до аналізу?
Для аналізу на підрахунок базофілів спеціальна підготовка не потрібна. У цьому випадку для загального аналізу крові може знадобитися попереднє голодування, якщо лікар, який призначає дослідження, також хоче оцінити ліпідний або глюкозний профіль пацієнта.