Гонадотропіни (ФСГ, ЛГ, ХГЛ): яка їхня роль у фертильності?

Що таке гонадотропіни і чому вони важливі для зачаття? Про це ми поговоримо в цій статті. Це гормони, що виробляються гіпофізом, і вони відіграють ключову роль у регуляції роботи репродуктивної системи людини, впливаючи на дозрівання гамет і вироблення гормонів, пов’язаних із зачаттям і вагітністю. Тому вони необхідні як для природного зачаття, так і для допоміжних репродуктивних технологій. Загалом у репродуктивній функції людини беруть участь три типи гонадотропінів: ФСГ, ЛГ і ХГЛ.
Фолікулостимулювальний гормон (ФСГ): цей гормон стимулює ріст і дозрівання фолікулів яєчників у жінок, впливаючи на вироблення естрогену, а також бере участь у сперматогенезі у чоловіків, хоча цей аспект менш вивчений.
Лютеїнізувальний гормон (ЛГ): індукує овуляцію та бере участь у виробленні прогестерону в лютеїнову фазу менструального циклу, а також тестостерону в яєчках у чоловіків.
Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ): виробляється під час вагітності й використовується в допоміжних репродуктивних технологіях для стимуляції овуляції у потрібний час і підтримки лютеїнової фази. Його наявність є синонімом вагітності. Усі ці гормони працюють синергічно, забезпечуючи правильне функціонування репродуктивної системи.
Гонадотропіни: які нормальні значення?
Нормальні значення не є однаковими для всіх; вони варіюються залежно від статі, віку та фази менструального циклу у жінок. Нижче наведено огляд нормальних значень.
ФСГ для чоловіків: 1,5–12,4 мМО/мл.
ФСГ для жінок репродуктивного віку: фолікулярна фаза: 3,5–12,5 мМО/мл; пік овуляції: 4,7–21,5 мМО/мл; лютеїнова фаза: 1,7–7,7 мМО/мл.
ФСГ для жінок у менопаузі: 25,8–134,8 мМО/мл.
ЛГ для чоловіків: 1,7–8,6 мМО/мл.
ЛГ для жінок репродуктивного віку: фолікулярна фаза: 2,4–12,6 мМО/мл; пік овуляції: 14,0–95,6 мМО/мл; лютеїнова фаза: 1,0–11,4 мМО/мл.
ЛГ для жінок у менопаузі: 7,7–58,5 мМО/мл.
ХГЛ для чоловіків і невагітних жінок: < 5 мМО/мл.
ХГЛ у вагітних жінок: рівні значно коливаються під час вагітності, швидко підвищуючись у перші кілька тижнів, а потім поступово знижуючись.
Відхилення рівнів гонадотропінів від цих значень може вказувати на гормональну дисфункцію або інші порушення в роботі репродуктивної системи. Наприклад, підвищені рівні ФСГ і ЛГ у жінки репродуктивного віку можуть свідчити про недостатність яєчників, тоді як підвищений рівень ЛГ при нормальному або низькому рівні ФСГ часто вказує на синдром полікістозних яєчників. Здати аналізи на рівень гонадотропінів можна в будь-якому з пунктів прийому лабораторії «Лакмус».
Гонадотропіни та допоміжні репродуктивні технології
Очевидно, що визначення рівнів гонадотропінів важливе для виявлення причин безпліддя. Однак ці гормони у фармакологічних препаратах також можуть використовуватися в допоміжних репродуктивних технологіях. Застосування цих препаратів має бути персоналізоване лікарем-репродуктологом з урахуванням основної проблеми, терапевтичних цілей, віку та оваріального резерву. По суті, дозування і тривалість лікування повинні контролюватися за допомогою ультразвукового дослідження та аналізів крові для перевірки показників. Мета полягає в оптимізації результатів і зниженні ризиків, таких як синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ). У допоміжних репродуктивних технологіях (ДРТ) гонадотропіни вводяться підшкірно або внутрішньом’язово відповідно до чітко визначених протоколів, які відрізняються залежно від типу методики (ВМІ, ЕКЗ, ІКСІ) та індивідуальних особливостей пацієнтки.
Поширена думка, що гонадотропіни використовуються переважно для жінок у допоміжних репродуктивних технологіях, але це не так. Чоловіки з вторинним безпліддям, зумовленим гіпогонадотропним гіпогонадизмом, також можуть отримати користь від цих методів. У цьому випадку застосовуються такі препарати: ХГЛ для стимуляції вироблення тестостерону; ФСГ — для стимуляції сперматогенезу. Терапія може тривати кілька місяців, перш ніж будуть помітні позитивні результати щодо якості сперми.