Кишкова мікробіота та дисбіоз: що слід знати?

Наша травна система, і особливо кишечник, заселена численними мікроорганізмами, які разом утворюють кишкову мікробіоту. У кишечнику людини живе близько 400 видів бактерій, як анаеробних, розташованих переважно в товстій кишці, так і аеробних, зосереджених у тонкій кишці. Окрім бактеріальної флори, у нашому кишечнику також живуть гриби, клостридії та віруси, які за оптимальних умов не чинять жодного патогенного впливу. У нормі кишкова бактеріальна флора перебуває у повному симбіозі з організмом.
Які функції кишкової бактеріальної флори?
Кишкова мікробіота ферментує неперетравлені речовини, що складаються з полісахаридів рослинного походження. Після цієї ферментації бактеріальна флора виробляє жирні кислоти, такі як оцтова, пропіонова та масляна. Ці молекули є джерелом енергії для епітеліальних клітин кишечника.
Кишкова бактеріальна флора посилює бар’єрний ефект слизової оболонки кишечника завдяки згаданій вище трофічній функції. Симбіотична бактеріальна популяція також виробляє антимікробні речовини, які запобігають прикріпленню патогенів до епітелію кишечника. Цей ефект посилюється фізичною перешкодою, що створюється «дружньою» мікрофлорою, яка займає потенційні місця прикріплення на стінках кишечника.
Нарешті, кишкова бактеріальна флора модулює прозапальні компоненти кишкової імунної системи, а також синтезує вітамін B12 і вітамін K; амінокислоти аргінін, глутамін і цистеїн, бере участь у метаболізмі жовчних кислот і білірубіну.
Дисбіоз: що це таке і які його наслідки?
Коли кількість корисних бактерій зменшується, порушується баланс бактеріальної мікрофлори, і цей стан відомий як дисбіоз. За таких умов відбувається надмірне розмноження патогенних мікроорганізмів у кишечнику. Ці мікроорганізми особливо небезпечні, оскільки вони потенційно здатні колонізувати інші ділянки тіла, спричиняючи, наприклад, вагінальні, респіраторні та навіть стоматологічні інфекції.
З часом можуть з’явитися кишкові захворювання, такі як дивертикули, хвороба Крона та пухлини травного тракту. Дисбіоз також є причиною порушення кишкової проникності, оскільки погіршується трофічна функція симбіотичної мікрофлори. У результаті розвиваються алергії та аутоімунні захворювання.
Фактори ризику дисбіозу включають: харчування з низьким вмістом клітковини та високим вмістом рафінованих продуктів; недостатнє пережовування їжі; напружений спосіб життя зі зміною частоти та режиму прийомів їжі; психофізичний стрес; прийом певних лікарських препаратів.
Для діагностики стану слід пройти низку тестів, таких як: бактеріологічний посів калу; копрограма для оцінки перетравлення їжі; аналіз калу на кальпротектин для виключення запалення кишечника; аналіз калу на яйця гельмінтів і цисти найпростіших. Усі ці аналізи можна здати в будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус».
Як допомогти кишковій мікробіоті?
За наявності дисбіозу лікування першої лінії включає застосування пробіотиків. Але щоб вважатися пробіотиками, а не просто молочнокислими бактеріями, ці мікроорганізми мають бути живими та біохімічно активними, стійкими до дії шлункової кислоти та жовчі, а також виробляти антимікробні речовини проти патогенів.
Другий захід включає прийом пребіотиків, які є речовинами, що досягають товстої кишки у неперетравленому вигляді, де вони ферментуються місцевою бактеріальною флорою. Пребіотики містяться, хоча й у обмежених концентраціях, у таких продуктах, як цикорій, артишок, цибуля-порей, спаржа, часник, соя та овес.
Нарешті, для покращення життєздатності нашої кишкової бактеріальної флори надзвичайно важливо за можливості уникати всіх джерел стресу та вести здоровий спосіб життя, підкріплений збалансованим харчуванням.