Перименопауза: які аналізи потрібні?

Перименопауза — це період, що передує менопаузі. У цей час менструальний цикл стає нерегулярним, супроводжується припливами, порушеннями сну, перепадами настрою та коливаннями ваги. Багато жінок запитують, чи існують аналізи крові, які можуть підтвердити початок перименопаузи?
Слід розуміти, що гормональний профіль у період перименопаузи є динамічним і мінливим. З цієї причини міжнародні рекомендації наголошують, що діагностика ґрунтується насамперед на віці, менструальному циклі та симптомах, тоді як аналізи крові є корисним доповненням.
Які гормони підтверджують перименопаузу?
Наукові дані свідчать про те, що деякі ключові гормони — зокрема, ФСГ, естрадіол та антимюллерів гормон — характерно змінюються в міру наближення менопаузи. Однак ці показники можуть коливатися від місяця до місяця, тому один аналіз крові не завжди дає однозначну відповідь.
Перименопауза характеризується прогресивним зниженням функції яєчників. Коли кількість і якість фолікулів зменшуються, гіпофіз збільшує секрецію фолікулостимулюючого гормону в спробі стимулювати яєчники. У міру наближення менопаузи рівень ФСГ має тенденцію до значного підвищення, тоді як рівень естрадіолу — до зниження, хоча й із помітними коливаннями.
На початку перименопаузи часто спостерігаються овуляторні цикли з піковими рівнями естрадіолу, що чергуються з ановуляторними циклами з нижчими рівнями. Ця нерегулярна картина пояснює, чому одноразове вимірювання ФСГ та естрадіолу може бути «нормальним» навіть за наявності типових симптомів.
Важливим маркером є антимюллерів гормон, який виробляється клітинами фолікулів. АМГ відображає оваріальний резерв і поступово знижується з віком, доки не стає дуже низьким поблизу менопаузи. Низькі рівні АМГ пов’язані з більшою ймовірністю настання менопаузи в наступні роки, але не дають змоги точно передбачити дату останньої менструації.
Рівень прогестерону також має тенденцію до зниження, особливо через збільшення частоти ановуляторних циклів. Це сприяє нерегулярним менструаціям і таким симптомам, як болючість грудей або перепади настрою. Паралельно можуть змінюватися й інші гормони, такі як пролактин або тестостерон, але ці зміни дуже варіабельні та менш специфічні для перименопаузи.
Чому потрібна диференційна діагностика?
У клінічній практиці вирішальне значення має не стільки підтвердження перименопаузи кількісними показниками, скільки виключення інших станів, які можуть спричиняти схожі симптоми або посилювати ознаки, пов’язані зі зниженням рівня гормонів.
Виражена втома, збільшення ваги, дратівливість, прискорене серцебиття, порушення сну та менструального циклу також можуть спостерігатися при дисфункції щитоподібної залози, анемії, дефіциті вітаміну D або інших порушеннях обміну речовин. З цієї причини, крім ФСГ, естрадіолу та АМГ, оцінюють такі показники, як гормони щитоподібної залози, загальний аналіз крові, феритин і вітамін В12, а також ліпідний профіль і рівень глюкози в крові натще.
Коли здавати аналізи?
Ключовий практичний аспект стосується часу забору зразка крові. У репродуктивному віці рівень багатьох гормонів вимірюють у певні дні циклу, наприклад, ФСГ та естрадіолу — на третій день. Однак у період перименопаузи цикл стає нерегулярним, і показники втрачають частину своєї актуальності. Лікар може й надалі рекомендувати проведення аналізів у певній фазі циклу, якщо її ще можна визначити, щоб отримати повнішу картину. Здати аналізи можна в будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус».  Інтерпретація результатів має враховувати вік, гінекологічний анамнез, приймання оральних контрацептивів або гормональну терапію, а також супутні захворювання.
Під час ухвалення рішення про проведення аналізів крові зазвичай розглядають ФСГ та естрадіол, можливо, з повторним дослідженням через кілька місяців, якщо діагноз незрозумілий. АМГ може розглядатися в окремих випадках, наприклад, коли важливо оцінити оваріальний резерв, але це не рутинний аналіз для всіх.