Непереносимість лактози

Непереносимість лактози - це стан, при якому споживання молока і молочних продуктів викликає неалергічну реакцію, яка виявляється шлунково-кишковими розладами.
Проблема часто пояснюється дефіцитом ферменту, відповідального за розщеплення цукру, що міститься в молоці і молочних продуктах (гіполактазія). Лактаза розщеплює лактозу на галактозу і глюкозу. Перший цукор необхідний для формування нервових структур у дитини, другий - базовий енергетичний субстрат організму.
Іноді стан пов'язаний не так з недостатністю лактази, як з дефіцитом протеолітичних ферментів, необхідних для перетравлювання молочних білків.
Ступінь непереносимості лактози пропорційна дефіциту лактази. На практичному прикладі це виглядає так: людина без проблем переносить чашку молока в день, але може скаржитися на симптоми гіполактазії, коли випиває літр молока за один раз. Аналогічним чином, деякі пацієнти добре переносять йогурти, а інші змушені усувати навіть найнезначніші джерела лактози. В останньому випадку слід приділяти особливу увагу їжі, що містить «приховані» цукри. Лактоза може додаватися як допоміжна речовина до різних ліків, харчових добавок і продуктів. Серед останніх важливо згадати: хліб, готові кукурудзяні пластівці, чіпси, маргарин, салатні заправки, морозиво, шоколад, фарш. Соєве молоко не містить лактози, проте через присутність інших цукрів, типових для бобових, час від часу стає причиною симптомів гіполактазії.
Класифікація
Непереносимість лактози класифікують на первинну і вторинну. У першому випадку не виробляється лактаза через генетичний дефект, тому симптоми стану проявляються вже в ранньому дитинстві. А інфекції, пошкодження шлунково-кишкового тракту, дегенеративні процеси, що впливають на кишкову абсорбцію, раптові зміни в раціоні харчування - найбільш поширені причинні фактори вторинної непереносимості.
Симптоми
При наявності вродженої  чи набутої гіполактазії молочний цукор накопичується на кишковому рівні за рахунок своєї осмотичної активності. Цей ефект, пов'язаний з ферментацією місцевою мікробною флорою, викликає типові ознаки непереносимості лактози:
•    метеоризм;
•    болі в животі;
•    діарею;
•    нудоту;
•    блювоту.
Лікування
Базовий терапевтичний підхід полягає в тому, щоб вживати в обмеженій кількостях молочні продукти, а потім поступово збільшувати їхню частку в своєму раціоні, щоб стимулювати вироблення лактази. Це якщо ми маємо справу з вторинною гіполактазією.
У більш важких випадках рекомендуються безлактозні молочні продукти, в яких лактоза вже розщеплена (70-75%), рисове «молоко», пробіотичні йогурти, які, завдяки ліофілізованим молочнокислим ферментам, зазвичай, переносяться добре.
Пробіотичні штами, що містяться в деяких кисломолочних продуктах (Lactobacillus Casei, Lactobacillus johnsonii), можуть бути корисними для поліпшення стану. Іноді допускається вживання твердих сирів, так як вони бідні цукрами в порівнянні зі свіжими молочними продуктами.
Якщо у Вас є причини підозрювати у себе або у своєї дитини гіполактазію, то для підтвердження або спростування діагнозу, Ви можете дослідити генетику метаболізму лактози в будь-якому з пунктів забору лабораторії «Лакмус». Термін виконання аналізу 5 днів. Ціна на сьогодні - 450 грн.
Профілактика
Щоб захиститися від «прихованих» джерел лактози, необхідно уважно читати склад їжі, надрукований на етикетці продукту. Зокрема, в списку інгредієнтів небажаними є не тільки молоко і лактоза, але і сироватка, і сичужний фермент. До речі, молочну кислоту з молока не отримують, тому вона для споживання придатна.
Для запобігання дефіциту кальцію рекомендується прийом делактозату кальцію і збільшення в меню овочів, багатих на цей елемент, наприклад, ріпи, капусти, риби, горіхів.